Що реально відбувається, коли інвестори-початківці вперше купують акції
Зазвичай імпульс вкластися в окремі компанії приходить на емоціях:
- На ютубі хтось показав +30% профіту за квартал на конкретних акціях
- Знайомий сказав, що саме зараз треба брати щось із сектору напівпровідників, бо скоро вони ще більше подорожчають
- В одному з чатів хтось похизувався, що він тепер «співвласник» Apple чи іншої компанії з Magnificent 7 завдяки купівлі акцій
Під впливом цих емоцій ви обираєте щось «перспективне» – без розрахунку справедливої вартості й розуміння, коли з цієї позиції виходити. А далі розвивається один з двох сценаріїв:
Сценарій А. Акція падає. Ви сидите в збитку і не розумієте: докуповувати, фіксувати, чи пересиджувати просадку.
Сценарій Б. Акція росте. Ваше его тішиться, бо ж вдалося вгадати рух ринку. І згодом ви знову щось купуєте без аналізу – проте ринок вже йде в протилежний бік, і збиток перевищує попередній профіт.
В обох випадках капітал, який би спокійно ріс в ETF, натомість гойдається в хаотичних ставках на рандомні активи. Та це не означає, що купівля акцій – тільки для досвідчених фінансових аналітиків. У цієї медалі є дві сторони залежно від підходу до прийняття рішень:
Хаотичний стокпікінг
- постійний моніторинг цін, фонова тривожність
- портфель з 30+ позицій, більшість з яких важко пояснити
- втрачений прибуток від продажу хорошої компанії занадто рано через страх
- зависання роками в компанії, яка вже не росте, бо шкода фіксувати збиток
Стокпікінг з системою
- процес пошуку та валідації інвестиційних ідей не займає увесь вільний час
- до 20 компаній в портфелі, за кожною є своя гіпотеза
- є план входу та виходу з позицій за чіткими критеріями
- капітал рухається до конкретної цілі, дохідність вище за ринкову
Серед учасників нашої спільноти є реальні приклади того, наскільки легко опинитися в пастці хаотичного стокпікінгу.
Топ 10 помилок інвесторів, які повторюються з портфелю в портфель
Ми регулярно розбираємо портфелі учасників нашої спільноти. От які помилки зустрічаються найчастіше 👇
Портфель-солянка
Дуже багато різних акцій в портфелі, і жодна з них насправді до кінця не зрозуміла. Там, де вгадали – не заробили, бо частка занадто мала. Там, де не вгадали – навіть не фіксуємо збиток і не виходимо з позиції, а просто заморожуємо кошти в тому, що вже принесло мінус.
Відсутність інвестиційних гіпотез на вхід та вихід
Компанія повʼязана зі штучним інтелектом чи якимось іншим гучним трендом – і вже цього достатньо для покупки. За рахунок чого саме вона зростатиме – невідомо. Так у портфелі накопичується список тікерів, які просто лежать мертвим вантажем.
Нереалістичні фінансові цілі та розрахунки
«Колись в мене буде мільйон доларів» на словах звучить чудово, але на практиці абсолютно не має сенсу без розрахунків розміру внесків, потрібної дохідності і, відповідно, визначення ризику, який варто на себе брати.
Бігтехи без точок входу замість ETF
В портфель додається умовний Apple чи Google без розуміння, яку ціну за цей бізнес варто заплатити, щоб отримати хорошу дохідність.
Невдалий таймінг і застрягання в кеші
Тарифи, вибори, чергова геополітична драма – і людина або взагалі не заходить в ринок, або заходить вже тоді, коли момент для входу давно минув.
Продаж переможців заради утримання лузерів
Акція виросла на 30% – страшно, хочеться зафіксувати прибуток. Замість того, щоб тримати чи докуповувати далі, інвестор повністю виходить. Вільні ж кошти перекладає в те, що на папері виглядає дешевим, а воно продовжує падати.
Портфель не відповідає заявленому ризик-профілю
Людина називає свій профіль помірним, а в портфелі – опціони й венчур на 10–15% капіталу. Ризик-профіль і портфель мають розвиватись поступово, а не стрибати одразу в найризикованіші інструменти.
Сліпа орієнтація на таргети аналітиків
Акція виросла, досягнула цільової ціни якогось аналітика – і на цьому інвестор фіксує прибуток. Але аналітики регулярно переглядають і підвищують таргети після хороших звітів чи інших подій, які впливають на зростання бізнесу. Орієнтуючись виключно на чужий таргет, легко пропустити подальше зростання сильного бізнесу – і потім знову шукати, куди вкласти ці гроші.
Ставка на одну карту
Інвестор дивиться на акцію, вирішує, що зрозумів бізнес, і починає виділяти на неї занадто багато грошей. Коли ціна падає, спрацьовує логіка «я ж довгостроковий інвестор, буду купувати на діпі» – і позиція розростається до розмірів, з якими вже незрозуміло, що робити, якщо падіння продовжується.
Копіювання чужих угод
Воррен Баффет купив – значить, і собі треба. Проблема в тому, що ні його тезу на вхід, ні тим паче на вихід ми не знаємо. А якщо немає можливості відтворити інвестиційну гіпотезу, краще пропустити угоду.
Про частину цих помилок можна не хвилюватися, якщо перед купівлею проаналізувати бізнес. Хороша новина в тому, що не обовʼязково відразу заглиблюватися в аналіз: можна прогнати компанію через пару базових критеріїв і відсіяти половину поганих ідей ще на старті.
Базові критерії аналізу компаній
Дохід і free cashflow
чи справді ростуть, і які на них прогнози
- Revenue Growth > 10–15% річних
- FCF Growth > 10% на рік
Прибутковість
чи генерує компанія чистий прибуток, які оцінки аналітиків стосовно прогнозних значень
- EPS Growth > 10% на рік
- Net Income – стабільний > 3 років
Привабливість ринку
чи росте сам ринок, і чи компанія росте швидше за конкурентів на ньому
- TAM (Total Addressable Market) > 50 млрд $
- CAGR (Compound Annual Growth Rate) > 7–10%
- Market Share > 20%
Проте базовий скринінг – це все ж лише перший крок. Він рятує від очевидно слабких ідей, проте не захищає від переплати за хороший бізнес чи від входу в правильну компанію в неправильний момент. Щоб цього уникнути, потрібна система, яка допомагатиме контролювати інвестиційні рішення: від моменту, коли ви вперше чуєте про компанію, до моменту купівлі.
Алгоритм аналізу акцій від вибору до покупки (6 кроків)
Фільтрація
Той самий швидкий скринінг з попереднього блоку, після якого треба зорієнтуватися, чи варто витрачати час на більш глибокий аналіз компанії.
Розуміння бізнесу
Після фільтрації важливо зрозуміти, яку фундаментальну проблему вирішує компанія і як саме вона її перетворює на гроші: хто клієнти, за що саме вони платять, з яких джерел складається дохід і яка динаміка кожного з них.
Наприклад, дохід Amazon складається з роздрібного бізнесу, AWS і реклами – і кожен з цих напрямків потрібно розглядати окремо. Тут же потрібно перевірити, чи є в компанії драйвери росту, які в межах наступних кількох років зможуть забезпечити потрібну дохідність.
Фундаментальний аналіз
Якщо порівняти компанію з автомобілем, то це той етап, де відбувається перевірка двигуна. Детальніше дивимося на структуру виручки й вільного грошового потоку, темпи росту, порівнюємо з конкурентами – чи не росте хтось швидше, чи не заробляє хтось краще. І шукаємо рів (moat): стійкі конкурентні переваги: мережеві ефекти, силу бренду, економію на масштабі – загалом, все, що захищає прибутки компанії від конкурентів.
Оцінка вартості
Знайти хороший бізнес – це лише половина справи; друга половина – зрозуміти, яку ціну за нього варто заплатити. Тут використовуємо два підходи:
- Мультиплікаторний аналіз (P/E, P/S, P/FCF у порівнянні з історичними значеннями)
- Дисконтування грошових потоків (DCF) – складніший, але точніший спосіб. Наприклад, для Netflix цей розрахунок дав три сценарії: $78 у найгіршому, $92 в нормальному, $107 в найкращому – і по кожному з них можна порахувати очікувану дохідність на 5 років вперед. Якщо вона нижча за цільову дохідність портфеля, компанію не додаємо або чекаємо кращої ціни.
Інвестиційна гіпотеза
Відповідаємо собі на питання: що має статися з бізнесом, щоб він подорожчав через 3–5 років? Прописуємо параметри по компанії, розрахунок вартості та тригери – коли ціна стає адекватною, коли неадекватною і коли варто виходити. Це і є сформульована гіпотеза, до якої потім можна повернутися, порефлексувати і зрозуміти, спрацювала вона чи ні – та вчитися на власних поразках і перемогах.
Точка входу, технічний аналіз
Коли є компанія, є ціна, є теза – лишається питання входу. Тут інвестори часто починають заходити просто тому, що «вже дешево», хоча технічно акція може продовжувати падіння. Фундаментальний аналіз відповідає на питання ЩО купувати і за ЯКОЮ ціною, а технічний аналіз – КОЛИ саме це зробити.
З цим алгоритмом ваші результати вже будуть помітно кращими. Та якщо ви хочете поглибити знання не лише зі стокпікінгу, а й з управління портфелем, постановки цілей та комплексного досягнення вищої дохідності – вам потрібна більш глобальна система.
